- оволодіти
- elge keçirmek
Українсько-турецький словник. 2009.
оволодіти
Look at other dictionaries:
оволодіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
оволодіти — див. оволодівати … Український тлумачний словник
оволодівання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
оволодівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
оволодіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
оволодівати — а/ю, а/єш, недок., оволоді/ти, і/ю, і/єш, док. 1) чим. Захоплювати, брати силою; здобувати. || перен. Повністю захоплювати собою, підкоряти своєму впливові. || тільки док., ким. Вступити в статеві зносини (з жінкою). Оволодівати собою.… … Український тлумачний словник
оволодівання — я, с. Дія за знач. оволодівати … Український тлумачний словник
оволодіння — я, с. Дія за знач. оволодіти … Український тлумачний словник
оволодіти — [оволоуд’і/тие] д і/йу, д і/йеиш … Орфоепічний словник української мови
оволодіння — [оволоуд’і/н :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
обняти — оволодіти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
